Знайомство з членами команди «Сила Людей Тернополя»: Тарас Хоміцький

Тарас Хоміцький (Taras Khomitsky) – приватний підприємець, громадський діяч, голова первинного осередку партії «Сила Людей».

Він цікавий, цілеспрямований, комунікабельний, має багато друзів, любить подорожувати, відвідувати фестивалі, захоплюється програмуванням та багато часу приділяє вивченню теми інклюзії.

Тарас з дитячих років пересувається на інвалідному візку і тому добре знає, наскільки Тернопіль, та і інші міста України, зручні для проживання людям з інвалідністю.

«Я мало зустрічаю людей на візках на вулицях міста. І це не тому, що їх немає. Причин, як на мене, дві. По-перше, звісно, інфраструктура, яка не дозволяє вільно пересуватися. По-друге, проблемою є, якщо людина з інвалідністю живе в багатоповерховому будинку. І навіть якщо це перший поверх, все ж потрібна стороння допомога, щоб спуститися по східцях. Тому люди, які пересуваються на візках, переважно не активні, сидять вдома. Мені пощастило з батьками. Вони самі активні і мене дуже підтримують, намагаються максимально допомагати вести активний спосіб життя попри візок»,- розповідає Тарас Хоміцький.

Тарас навчався в Тернопільському обласному навчально-реабілітаційному центрі, потім дистанційно вивчав комп’ютерне програмування, по цьому ж напрямку закінчив ТПТУ №4. Вищу освіту здобув у місцевому економічному університеті за спеціальністю «Облік та аудит». Зараз працює в сфері програмування, розробляє сайти, а ще має свою невелику справу під назвою «SIMKA», яку мріє масштабувати.

Simka – аутсорсинговий контакт-центр – це мережа віддалених контакт центрів, соціальне підприємство, яке орієнтоване на працевлаштування людей з інвалідністю. Ми працюємо, не виходячи з дому, тобто приймаємо або здійснюємо дзвінки, по замовленню клієнта»,- каже Тарас.

Проект визрів не випадково. Тарас разом з командою приймали участь в проекті «Гараж ідей», який відбувався в Тернополі у Молодіжному центрі, потім ідея стала переможцем Хакатону з Соціального підприємництва в Львові, випускником Акселератора із соціального підприємництва SELab в Києві та проекту Active Social Entrepreneurship in Ukraine на базі УКУ в Львові. В планах на осінь навчальна поїздка в Литву та Латвію.

«Завдяки здобутими знаннями та невеличким гранту за перемогу, рік тому «SIMKA» була офіційно зареєстрована і працює зараз».

Із політичною партією «Сила Людей» Тарас Хоміцький познайомився завдяки одному з лідерів команди Іван Сороколіт. Іван був депутатом на окрузі, де живе Тарас, і ще тоді запам’ятався як активний, небайдужий до проблем інших.

«Я завжди хотів займатися громадською діяльність, але, чомусь, не наважувався. Мабуть, бо не бачив однодумців. Такими однодумцями стала команда «Сила Людей». Походивши на збори, надихнувся діяльністю інших партійців, які, кожен в міру власних можливостей, змінюють місто на краще. «Сила Людей» імпонує мені тим, що кожен член партії, коли бачить проблему, намагається її вирішити тими інструментами, які, як громадяни, ми маємо. Це може бути публікація, заява, збір підписів, запит до влади чи поліції, петиція – все це інструменти, якими може користуватися будь-хто. Не завжди треба чекати, сподіватися, що хтось інший вирішить проблему. Я переконався в тому, що поки ти про проблему не говориш, то її ніби не існує».

Тому Тарас старається реагувати на незручності, з якими стикається сам, сподіваючись, що це допоможе іншим без проблем потрапити в те чи інше місце.

«Коли йдеш в різні реєстраційні органи чи в банки, ти всюди зустрічаєш сходи. Наприклад, в банку, де я обслуговуюся, зал для підприємців на другому поверсі. Звісно, працівники з розумінням ставляться і виходять на перший. Та навіть щоб потрапити в саме приміщення банку, слід подолати кілька сходинок. Я кілька разів телефонував на «гарячу лінію», скаржився, що мені незручно. І нещодавно встановили підйомник. Це така маленька перемога, яка доводить, що треба бути небайдужим і тебе почують»,- переконаний Тарас.

Тарас констатує, що в Тернополі не комфортно людям з інвалідністю (на відміну від сусіднього Львова).

«У нас часто забувають про те, що черговий ремонт вулиці чи скверу – це не лише про красу, а й про доступність. Хоча закон зобов’язує враховувати потреби людей з інвалідністю, роблять ніби й гарно, але не думають за маломобільні групи, до яких в тому числі відносяться й мами з дитячими візочками. Однак під лежачий камінь вода не тече. Я намагаюся стукати. Ось і в черговий раз в цьому році спільно з відомим в Україні громадським активістом Дмитром Щебетюком інспектували Тернопіль на питання доступності. Зауваження, які зібрали, передали владі. Також піднімаю питання доступності й самостійно. Подавав петицію в міськраду і просив відремонтувати тротуар на вул. Крушельницької. Тоді петиція набрала необхідні 300 підписів менш ніж за добу. Приємно, що люди в Тернополі мене підтримують».