Сила Людей за професійну політику. Аргументи в дописі Олександра Солонтая

Як відомо, закони забороняють професійним політикам суміщати свою роботу з іншою, окрім освітянської, наукової, творчої тощо. Чому? По-перше тому, що є корупційні загрози. І це логічно, адже політик має займатися не власним бізнесом, а створенням умов для всього бізнесу. В цьому головна різниця між бізнесменом і політиком.

І саме цю різницю масово не розуміють в Україні ні бізнесмени, ні виборці, а бідність та злидні змушують думати про виживання, а не про стандарти професії.

До речі, те саме повинно бути з тв-шоу-бізнесом. Застаріле законодавство дозволяє політику займатися “шоу-бізнесом” під виглядом творчої діяльності. Адже, коли писали законодавчі обмеження, ніхто не думав про реальне виконання законів, не прогнозували навалу шоу-бізнесу в політику, і не розуміли, що колись така діяльність буде не творчим хобі, а одним з найприбутковіших видів бізнесу.

Але, на мою думку, є аспект, ще більш важливіший, ніж законодавчі заборони. Вважаю, що професійний політик, не повинен суміщати свою роботу з жодною іншою роботою на професійній основі з причин часу та грошей.

ЧАС. Свій час політик має віддавати служінню, роботі, управлінню місцевими справами або державній службі. Максимум кілька відсотків життєвого часу може піти на щось інше. Саме життєвого часу, бо як відомо, в професійного політика, такого поняття як робочий час, взагалі не існує. Робочий (оплачений) час, то само собою)))

ГРОШІ. Вважаю, що поточний дохід політика повинен формуватися в основному з офіційних коштів платників податів, а виборча кампанія з пожертв виборців. Політик, це така ж смертна людина та фізична особистість, як і всі люди. Саме завдяки системі доходів, матеріального життя, політик має постійно відчувати стан економіки та сплати податків.

Платня політику повинна дозволяти забезпечено працювати, але при тому не розкошувати більше, ніж виборці, заради яких працює політик. Є окрема дискусія про те, яка це зарплата на якому рівні, але зараз роблю акцент на іншому. На тому, що професійна політика, на відміну від політики-хобі (членство в партії, волонерство на виборах, участь в акціях, місцеве депутатство тощо) це не про гроші, а про суспільне служіння.

Політик – не бізнесмен, політик працює не заради грошей, а для втілення необхідних ідей, щоб були створені робочі місця, а платники податків заробляли гроші!Звісно, все це про майже досконалу систему, недосконалість якої псується тільки тим, що передбачає наявність політиків як таких)))

Але без них наразі ніяк)))І звичайно, можливо таких правильних політиків в найближчий час ми багато і не побачимо. Особливо, якщо антикорупційне законодавство і надалі не буде виконуватися. Але на мою думку, дискусія про це потрібна, адже повинні існувати стандарти та ідеали, до яких маємо прагнути!?