Знайомство з членами команди «Сила Людей Тернополя»: Тарас Куча
Знайомство з членами команди «Сила Людей Тернополя»: Тарас Куча (Taras Kucha) – менеджер у приватній компанії, активіст, просвітянин, разом з дружиною виховує двох діток.
Тарас – корінний тернополянин, тут народився та здобував освіту.
«З 2009 року я став членом громадської організації «Молода Просвіта», два роки очолював її. В той час познайомився з багатьма активними людьми Тернополя. Спільно ми провели чимало акцій, заходів»,- розвідає Тарас Куча.
Із командою «Сила Людей» Тараса познайомив його друг, нині голова Просвіта Тернопільщини Святослав Абрам’юк.
«На початку 2018 року я вступив у «Силу Людей». Мені дуже імпонує те, що наша партія не має одного власника, який роздає вказівки, що робити. Тобто ми самі приймаємо рішення, опираючись на власні переконання та цінності. По-друге, в нас немає грошей «від когось». Самі скидаємося коштами, оплачуючи членські внески. Така фінансова політика забезпечує нам незалежність. Також рішення ми приймаємо згідно правил, які прописані в Статуті, і, як на мене, чіткі правила якраз і гуртують людей в партії».
Тарас порівнює партію з живим організмом, який складається з людей різних професій, життєвого досвіду. Проте усіх їх об’єднує чітке бажання втілювати змінити в Тернополі.
«В нас в партії є лікарі, охоронці, менеджери, підприємці, програмісти… Люди, що працюють у різних сферах, але стали членами «Сили Людей». Тобто члени партії – звичайні, прості люди, які поряд із своєю основною зайнятістю ще віддають час та сили для позитивних змін в місті»,- каже Тарас. – Звісно, буває складно, часом не все вдається так швидко, як би хотілося. Та головне, що ми не опускаємо руки, продовжуємо працювати, бо нам не байдуже! До великої мети шлях довгий та тернистий, але з часом ми її осягнемо».
За словами Тараса, для нього великим плюсом в «Силі Людей» стала можливість навчатися, здобувати новий досвід.
«Двічі я їздив на навчання до Києва. Також тут в Тернополі ми проводили свою «Школу політичної освіти». До нас приїздили лектори з усієї країни».
Часто фразу «Політика – це брудно» говорять молоді люди. Тарас Куча як молода, прогресивна, сучасна людина, вважає це нав’язаним стереотипом.
«Ще в час, коли керував «Молодою Просвітою», я намагався бути активним, долучатися до ініціатив. Та справді впливати, змінювати місто може лише партія, що має своїх представників у органах місцевого самоврядування. Я це чітко розумію. І якщо є щось, що хочеться змінити, то потрібно спочатку взяти на себе відповідальність відповідно до своїх вмінь та можливостей. Зрештою, якщо в політику не підуть молоді, активні, чесні прогресивні люди, то звідки їм взятися у владі?».
Робота чи то в громадському секторі, чи політична діяльність забирають час, який можна було більше віддати родині чи дітям. Проте Тарас Куча певен, що час, який приділяє політиці, – це інвестиція у майбутнє.
«Звісно, я відчуваю, що іноді родині мене бракує. Та тут головне тримати баланс, аби одне не шкодило іншому. Однак мені не байдуже, в якому місті будуть жити мої діти, тому зараз я свідомо жертвую цей час, займаюся політикою, аби вони потім трішки більше пишалися татом. Адже місто – це ми, тут наш другий дім, який теж потребує уваги, догляду та зусиль!».